Волонтер: янгол, що рятує життя

   Волонтерство - почесна місія, на яку здатен не кожний. Але, хто таки наважується займатись волонтерською діяльністю, стає направду янголом-охоронцем тисячам солдатів, що перебувають десь на Сході України; янголом миру, що приносить життя.

Ми поспілкувались із брюхівчанкою, яка тривалий час пребуває в статусі волонтера і своєю яскравою життєвою і громадянською позицією допомагає вбрегти життя тисячам. Софія Кривуля відповіла на кілька наших питань і розповіла про специфіку волонтерської діяльності.

- Софіє, розкажи, будь ласка, що вмотивовує тебе займатися волонтерством?

- Не повіриш, але це:
1. Мій особистий егоїзм Немає нічого кращого ніж внутрішнє задоволення від того, що долучився до чогось доброго.
2. Практичність Бо це вигідно як не крути: ти даєш в принципі лише свій час, а заробляєш купу плюсів в карму.
3. Залежність:) Це "наркотик". Один раз відчувши задоволення від того, що зробив світ на крапельку кращим - хочеш робити це ще й ще.

- З якими організаціями вже співпрацювала і будеш у співпраці надалі?

- Беру участь в акціях, які започатковуються на всеукраїнському родинному порталі Малеча. Допомагала львівському Фонду допомоги онкохворим дітям "Крила Надії". Зараз допомагаю волонтерам "Допоможи Фронту".

- Волонтрство є цікавою справою. Мабуть, траплялись якісь незвичні ситуації.

- Волонтерство - це спілкування з людьми близькими й чужими. Тому й тих й інших часто відкриваєш для себе із дуже неочікуваних сторін: хтось вражає байдужістю, хтось щедрістю, хтось дивними запитаннями на кшталт "І тобі за це не платять? Для чого ти це робиш?".

- І побажання для суспільства на майбутнє від брюховицього волонтера на завершення.

- Щоб волонтерство перестало бути чимось відокремленим від загальної маси. Наскільки світліше стало би у світі, коли доля хворих та покинутих дітей, стареньких людей, людей з особливими потребами, безпритульних тварин і стан нашого навколишнього середовища хвилювали усіх: державу, громадян, бізнесменів, наших сусідів і друзів.