Буржуйки руками брюхівчанина: тепло для тих, що мерзнуть в окопах Сходу

    Ситуація в країні згуртовує сьогодні народ на боротьбу єдиним фронтом  з ворогом-агресором. Ми є свідками дивовижного єднання поколінь, єднання українців. Патріотичний дух вирує в серцях мільйонів.
Війна - то не лише справа солдата на Сході в окопі. Бій на кордонах з Росією відгукується й в тому школяреві, що старанно виводить "Повертайся!" у листі воїну; в тому старенькому дідусеві, який несе кілька гривень волонтеру на новий бронежилет. Війна - справа кожного з нас.

   Мешканець Брюхович, скаут, студент Олесь Гладун у власній майстерні разом із друзями  роблять буржуйки для воїнів АТО і погодився розповісти про небайдужість, європейські стандарти, розподіл обов'язків і допомогу друзів.

Далі мова ведеться самим Олесем:

    "Ми займаємося доброчинною справою, яка грунтується лише на власній ініціативі та ентузіазмі. Ми з друзями просто  поставили себе на місце солдата: це холод, голод і ворожа куля.

   Таким чином показуємо, що ми є небайдужими і пам'ятаємо своїх Захисників. Ми своєрідним чином подаємо руку солдату в тяжку хвилину, хоч це і невелика допомога з нашої сторони, але в кожному солдатському серці загоряється промінь надії і любові.  
 Кожен громадянин України усвідомлює, що ми повинні переламати цю систему і відновити країну до європейських стандартів.
  І ми - серед цих українців, патріотичних, сповнених надії і сили до змін!

   Все розпочалося з того, що мій друг, Іван Івануса, запропонував допомогти армії. Цією ініціативою ми хотілои показати, що ми небайдужі до своєї країни, солдата, брата, друга. Робота розпочалася з діставання матеріалу.

   Відгукнулися на задум люди на металобазі, що знаходиться на Рясне: надали нам бляху. Також надав матеріал пан Валерій, брюховицький бізмесмен. 

   Ми оперативно розпочали роботу, в кожного з хлопців були свої обовязки. Так, траплялись деякі незручності, але нам вдавалось уникнути проблем і якомога швидше закінчити буржуйки. 

   Хочу подякувати всім небайдужим людям, які допомогли у цій невеликій, але вагомій справі. Особливо хочу подякувати своїм друзям, які кожний день допомагають мені у майстерні. І на останок додам, що ми й надалі будемо продовжувати працювати у майстерні над виготовленням буржуйок, тож запрошую до благочинності і співпраці усіх охочих."

Автор фото: Ігор Ступницький